Хлоя

РОЗДІЛ 1. ДЕНЬ, ЯКИЙ МАВ БУТИ ЗВИЧАЙНИМ Контені. 16:40. День майже закінчився. Хлоя вийшла з коледжу разом із Вікі. Вони повільно йшли вулицею, сміялися та обговорювали викладача, який сьогодні вкотре примудрився дати завдання на цілий тиждень. — Я клянусь, він думає, що в нас більше немає життя, — засміялася Вікі. — А в тебе воно є? — Хлоя посміхнулася. — Тепер уже ні. Дівчата засміялися. Здавалося, це був абсолютно звичайний день. Хлоя навіть не підозрювала, що через кілька хвилин усе зміниться. Біля невеликої кав’ярні Вікі зупинилася. — Я хочу каву. Ти зі мною? — Ні, я піду додому. — Хло-оя… — Добре, п’ять хвилин. Вони зайшли всередину. Через кілька хвилин Хлоя вийшла першою. Вона дістала телефон і подивилася на екран. 16:52. У цей момент хтось випадково врізався в неї плечем. Телефон мало не випав із рук. — Вибач, — почувся чоловічий голос. Хлоя підняла очі. Перед нею стояв хлопець, якого вона ніколи раніше не бачила.